-
Заголовок абзацу для розкриття
те головне, що лишиться на потім. Ще нам, навік поєднаним нічим, долати сніг, немов долати відчай. Це наше українське потойбіччя, запалений лівобережний чин, затаєні у сутінках обличчя. Ще нам торкатись цих нічних осердь. Ще нам на ранок боронити Трою. Ти завжди будеш більше, ніж сестрою. Ти завжди будеш ближчою, ніж смерть. Призначеність, що починалась грою. За те, що ти лишалася й була, за вперту віру у твою удачу, я все ще відіграю і означу - відлуння сміху, пам'ять ремесла, застуду біографії гарячу. І зловлений вогонь ще так пече. І я скандую, вчора і сьогодні, твої слова - нечувані, господні, неточні для означення речей. Нічні дощі торкаються плечей. Нічні дощі, обставини погодні. І прийде смерть до одного зі ста, і цей один підійметься і вийде. Хай буде з нами те, чого не видно. Хай будуть з нами втримані міста. Ще пізня осінь. Ще тривають війни. Ще музика тривала і проста.
Заголовок абзацу для розкриття 3
Заголовок абзацу для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття 4
-
Заголовок 2
те головне, що лишиться на потім. Ще нам, навік поєднаним нічим, долати сніг, немов долати відчай. Це наше українське потойбіччя, запалений лівобережний чин, затаєні у сутінках обличчя. Ще нам торкатись цих нічних осердь. Ще нам на ранок боронити Трою. Ти завжди будеш більше, ніж сестрою. Ти завжди будеш ближчою, ніж смерть. Призначеність, що починалась грою. За те, що ти лишалася й була, за вперту віру у твою удачу, я все ще відіграю і означу - відлуння сміху, пам'ять ремесла, застуду біографії гарячу. І зловлений вогонь ще так пече. І я скандую, вчора і сьогодні, твої слова - нечувані, господні, неточні для означення речей. Нічні дощі торкаються плечей. Нічні дощі, обставини погодні. І прийде смерть до одного зі ста, і цей один підійметься і вийде. Хай буде з нами те, чого не видно. Хай будуть з нами втримані міста. Ще пізня осінь. Ще тривають війни. Ще музика тривала і проста.
Заголовок абзацу для розкриття 3
Заголовок абзацу для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття 4
-
Заголовок 3
те головне, що лишиться на потім. Ще нам, навік поєднаним нічим, долати сніг, немов долати відчай. Це наше українське потойбіччя, запалений лівобережний чин, затаєні у сутінках обличчя. Ще нам торкатись цих нічних осердь. Ще нам на ранок боронити Трою. Ти завжди будеш більше, ніж сестрою. Ти завжди будеш ближчою, ніж смерть. Призначеність, що починалась грою. За те, що ти лишалася й була, за вперту віру у твою удачу, я все ще відіграю і означу - відлуння сміху, пам'ять ремесла, застуду біографії гарячу. І зловлений вогонь ще так пече. І я скандую, вчора і сьогодні, твої слова - нечувані, господні, неточні для означення речей. Нічні дощі торкаються плечей. Нічні дощі, обставини погодні. І прийде смерть до одного зі ста, і цей один підійметься і вийде. Хай буде з нами те, чого не видно. Хай будуть з нами втримані міста. Ще пізня осінь. Ще тривають війни. Ще музика тривала і проста.
Заголовок абзацу для розкриття 3
Заголовок абзацу для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття для розкриття 4